Виступ Івана Зайця на заході ГО "Відкрита Україна"

Виступ Івана Зайця на заході ГО "Відкрита Україна"

17.12.2018
324

Categories:
Our Events
Judicial Region (Oblast):
Court:
Judge:
Type of Case:
Subject Matter:
Parties:
Date: 12/06/2018
Results:
Опис:

Круглий стіл: "Збройна агресія Росії: виклики світовому порядку та рішення для України"

Round Table ‘Russian Aggression: Challenges to the World Order and Solutions for Ukraine’

Заєць Іван Олександрович

[Народний депутат України І, ІІ, III, IV та VI скликання]

Ivan Zaets

[Member of Parliament of Ukraine of the 1, 2, 3, 4, 5 legislature]

«Я належу до тих людей, які вважають, що в основі ефективних управлінських рішень знаходиться правильне розуміння проблеми і тому те, що наша розмова почалася із виступу президента Ющенка, який звернув увагу на дефініції, на те, щоб домовитися називати речі своїми іменами, це абсолютно правильно. Бо тільки правильне бачення може народжувати правильне рішення, а правильне рішення – це вчасне рішення.

Отже про дефініції. Я думаю, що треба вже припинити розмови про те, що ми маємо сьогодні із Росією, із Росією ми маємо сьогодні війну. І є закон від ВРУ про засади державної політики із забезпечення суверенітету на окупованих територіях, у цьому законі все чітко вказано, що Росія здійснила збройну агресію, що вона окупувала нашу територію у спосіб використання своїх військ і у спосіб використання іррегулярних військ, які передбачають також найманців і інших речей. У цьому законі сказано, що Російська держава розглядає Україну, як екзистенційного ворога, тому метою цієї війни є не намагання поставити в Україні уряд типу Януковича чи інших перевертнів, а намагання знищити Україну, як суб’єкта геополітики. І треба припиняти ці всі дискусії, бо ми чуємо в ЗМІ, як наші народні депутати і маси експертів починають говорити несусвітні речі, що начебто немає війни, немає агресора, немає нічого. Тому я пропоную ввести кримінальну відповідальність за заперечення війни Росії проти України і це не є ніякий наступ ні на свободи, ні на права, це є реальність, з якою треба рахуватися.

Друге, більш глибший розгляд питання введення воєнного стану. Бо знову ж таки ми бачимо у ЗМІ намагання дискредитувати сам інститут воєнного стану і вже сьогодні позиції такі, що вже треба його припиняти, що ми будемо проводити воєнний стан так, щоб не зачепити нікого у правах, у свободах, в інших речах. Давайте говорити відверто, що воєнний стан – це засіб мобілізації всієї нації, і державних структур, і громадянського суспільства, і окремих громадян. І якщо ми не будемо дивитися на воєнний стан із такого розуміння, то ми знову ж таки не будемо мати ніякого ефекту. Я завжди виступав за введення воєнного стану, і на необхідний термін, і на всю територію України. Якби ми ввели воєнний стан на всю територію України, це помітили б не тільки всередині України всі, а це помітив би і весь світ. Тому що країна з 42-мільйонним населенням уводить воєнний стан не просто так, це мобілізаційний захід, ніякі АТО, ніякі інші форми не зможуть підняти рівень мобілізації суспільства так, як це є у воєнному стані. Тому там з вами треба звернути свою увагу на те, як видавити максимум із того воєнного обрізаного стану, який на сьогоднішній момент введений в Україні. Я зараз не знаю і думаю, що немає такого рішення Кабінету Міністрів, як Типовий план заходів щодо здійснення воєнного стану, він має бути затверджений на розвиток закону і рішення РНБО Кабінетом Міністрів Україні. От давайте подивимося, що є в тому типовому плані, які заходи передбачаються, щоб мобілізація підвищилася. Багато хто вважає, що немає потреб у такому заході, начебто нічого не відбулося, але навіть такий побіжний аналіз безпекових проблем показує, що безпекова ситуація навколо України погіршується з кожним днем. Ми бачимо постійне збільшення на наших кордонах військової присутності Росії, чи це на Сході, чи це в Криму. Сьогодні Росія окуповує фактично Азовське море, тобто розширює театр війни для нас, нас приперли в Азовському морі до самого берега, ми не маємо права не реагувати на такі зміни у безпековому плані, ми ж розуміємо, що завтра може бути і широкомасштабний наступ і інші речі, тому я вважаю, що треба концентрувати і думати про воєнний стан.

Друге, нам треба цю війну вписати в геополітичні параметри, про що знову ж таки говорив пан Президент Ющенко і Кравчук. Але як вписати нашу війну? Я думаю, що нам треба самим усвідомити і  пояснити Заходу мотиви цієї війни Росії. Росія сьогодні здійснює політики глобального реваншизму, російська влада сьогодні не задоволена тим становищем, у яке вони загнали цю країну. І вони хочу сьогодні не піднятися до рівня демократичних країн, вони хочуть сьогодні спустити увесь світ із добробутом до свого варварського світу. Вони цього не можуть зробити без України, вони не можуть оголосити цю війну без України всьому світові. Тому реалізовують цю політику глобального реваншизму, а для цього їм потрібна Україна, як частина глобальної майбутньої імперії. І треба сказати, що у світі сьогодні розгортаються процеси, що сприяють реалізації політики у заданому напрямку. Чи не секрет, що після Другої Світової Війни він сьогодні деградує, залишилися фактично результати цієї ліберальної політики добробуту, стабільності. Але ж ми бачимо, як ці ліберальні ідеї сьогодні задкують перед наступом консервативних ідей, і вже коли Путін каже «я націоналіст», Трамп каже «я націоналіст», про що це говоріть? Про те, що наступає епоха націоналізму і дуже важливо, щоб це напрямок наступу націоналізму на ліберальний світ перетнувся у такій точці, що дасть новий імпульс розвитку світовому, а не світовій війні. А це означає, що усі сили реваншизму будуть по світові піднімати голову, і сьогодні Російська держава є державою, яка очолює реваншистські сили. Коли ми говоримо сьогодні із західними політиками, ми маємо казати, що проект цей, Північний Потік-2, це є не бізнесовий проект, це є проект реваншистських сил. Цей проект збирає усі реваншистські сили у Західній Європі з тим, щоб переробити цей світ за своїми лекалами. Росіяни розуміють, що вони самі не можуть сьогодні змінити світ самі по собі, вони будуть шукати таких, як і вони. І ми бачимо, як підіймаються такі реваншистські сили сьогодні у Європі, у тій самій Угорщині, і в Польщі, і в Німеччині, де тільки цих сил немає. Тому давайте насправді називати речі своїми іменами.

І кілька коротеньких ремарок. Я думаю, коли ми говоримо із Західним світом, ми повинні думати і про себе, от сьогодні багато уваги приділяли Будапештському меморандуму. Яким чином його використати, яких помилок ми тоді допустили, я не хочу зараз казати про ядерне роззброєння, воно було можливе тоді у іншому варіанті, чи не можливе, але я вам скажу, що якби Янукович не віддав збройний уран, який був у нас, я не думаю, що Росія б напала на східні регіони України. І ми якось про це забуваємо, тому що збройний уран – це можливість завжди змінити ситуацію. Ми сьогодні маємо уважніше дивитися на міжнародні договори щодо обмеження ракет середньої і малої дальності, я пам’ятаю те ядерне роззброєння, як наші тоді підприємства розглядали питання про створення військ стримування, не на базі ядерного озброєння, а на базі іншого озброєння, але з використанням ракет. Ми таку можливість профукали, сьогодні нам треба думати, що нам необхідні ракети, які дозволять нам стримувати Росію, і цього не треба боятися.

І останнє – це питання самої дискусії всередині України. Самої дискусії правлячої влади і опозиції. Треба розрізняти все-таки і опозицію. Опозиція – це частина політики, яка із правлячим сегментом мають одні й ті самі види на якусь ідею, на якусь мету, а розрізняються тільки шляхами досягання цієї мети. У війні так само, можуть бути різні шляхи, хтось скаже про ВПК, хтось скаже здаватися ворогу, інший третє скаже, але коли опозиція не сприймає самого факту існування Української держави, коли опозиція не визнає, що є війна, що агресором у цій війні є Росія, то, вибачте, це не опозиція, це є вороги. І варто відверто сказати, що ситуація в безпековому плані загострюється не тільки через те, що Росія концентрує свої війська та окуповує Азовське море, позбавляє нас оперативного простору, а те, що зараз піднімає голову П’ята колона в Україні, хіба це не є елемент війни? Ще Сунь Цзи у своєму трактаті «Мистецтво війни» писав, що війна – це мистецтво брехні. От ми чуємо сьогодні, що це мистецтво не тільки брехні з уст Путіна і пропаганди московських журналістів, а ми чуємо це і всередині самої України. Тому я хочу, щоб ви сконцентрувалися сьогодні на тому, що ми повинні зробити всередині України зараз і яким чином цю війну вмонтувати у світовий глобальний процес, якою мовою говорити із нашими партнерами і як розуміти усі ці процеси. Сьогодні світові тенденції показують, що ми не повинні нехтувати тими речами, що ми спостерігаємо навколо нас. Дякую!»

______________________________________________

Проект «Відкритий Суд» функціонує на основі громадської організації "Відкрита Україна" та за генеральної підтримки юридичної компанії Lions Litigate. Проект об`єднує юристів та експертів з судової реформи, які здійснюють відео фіксацію судових засідань у цивільних, кримінальних, адміністративних, господарських справах, оприлюднюють відео судових засідань на каналі YouTube "Відкритий Суд" і веб - сайті Проекту, надають фахову юридичну допомогу. На реалізацію мети Проекту засновано Комітет Етики Правосуддя. Запрошуємо ознайомитися з метою Проекту "Відкритий Суд" за посиланням. Всі права належать ГО “Відкрита Україна”. Відео та інші матеріали не можуть бути використані без згоди ГО “Відкрита Україна”.

_____________________________________________________________________

NGO Open Ukraine has been set up in 2015 with the objective of ensuring openness, publicity, accountability of government authorities. Particularly, NGO focuses its activities on promotion of accountability and transparency of the judiciary, strengthening the rule of law, involvement of the community and legal professionals in the process of reforming the judiciary in Ukraine.

Starting from 2015 NGO has launched unique and unprecedented for the world countries initiative called Open Court Project (OCP), whose hallmark is video recording of court trials, uploading videos to webpage open-court.org and YouTube to be watched by millions of people.

Project focuses on promotion of high standards of justice and fostering respect for the judiciary using instruments of transparency and implementing the concept of crucial role of outstanding business reputation of a judge, prosecutor, and advocate.

The short - term goal of OCP is creation of an effective system of safeguards against corruption and injustice in courts, which strengthens legislative guaranties on fair and impartial trial. Online video archive of court trials and video dossier of legal professional’s activities (judge, prosecutor, advocate) shall be at the core of this system.

The long - term goal of OCP is establishment of credible judiciary system in Ukraine.

In achieving this ultimate goal, OCP focuses on the following objectives:

  • OBJECTIVE 1. Accountability and transparency of the judiciary to citizens are increased.

  • OBJECTIVE 2. Corruption risks in courts are minimised.

  • OBJECTIVE 3. High standards of justice are well-established and observed by judges, prosecutors, advocates and parties to a case.

  • OBJECTIVE 4. Maintaining the integrity and outstanding business reputation has become the primordial and essential issue for legal professionals and community.

  • OBJECTIVE 5. Leadership capacity of members of legal profession is strengthened.

  • OBJECTIVE 6. The application of the principle of supremacy of the law by courts has become systematic and systemic.

  • OBJECTIVE 7. The use of precedent and legal doctrine in judgements are enhanced.

  • OBJECTIVE 8. The independence of the judiciary is strengthened and supported by society.



Round Table ‘Russian Aggression: Challenges to the World Order and Solutions for Ukraine’

Заєць Іван Олександрович

[Народний депутат України І, ІІ, III, IV та VI скликання]

Ivan Zaets

[Member of Parliament of Ukraine of the 1, 2, 3, 4, 5 legislature]

«Я належу до тих людей, які вважають, що в основі ефективних управлінських рішень знаходиться правильне розуміння проблеми і тому те, що наша розмова почалася із виступу президента Ющенка, який звернув увагу на дефініції, на те, щоб домовитися називати речі своїми іменами, це абсолютно правильно. Бо тільки правильне бачення може народжувати правильне рішення, а правильне рішення – це вчасне рішення.

Отже про дефініції. Я думаю, що треба вже припинити розмови про те, що ми маємо сьогодні із Росією, із Росією ми маємо сьогодні війну. І є закон від ВРУ про засади державної політики із забезпечення суверенітету на окупованих територіях, у цьому законі все чітко вказано, що Росія здійснила збройну агресію, що вона окупувала нашу територію у спосіб використання своїх військ і у спосіб використання іррегулярних військ, які передбачають також найманців і інших речей. У цьому законі сказано, що Російська держава розглядає Україну, як екзистенційного ворога, тому метою цієї війни є не намагання поставити в Україні уряд типу Януковича чи інших перевертнів, а намагання знищити Україну, як суб’єкта геополітики. І треба припиняти ці всі дискусії, бо ми чуємо в ЗМІ, як наші народні депутати і маси експертів починають говорити несусвітні речі, що начебто немає війни, немає агресора, немає нічого. Тому я пропоную ввести кримінальну відповідальність за заперечення війни Росії проти України і це не є ніякий наступ ні на свободи, ні на права, це є реальність, з якою треба рахуватися.

Друге, більш глибший розгляд питання введення воєнного стану. Бо знову ж таки ми бачимо у ЗМІ намагання дискредитувати сам інститут воєнного стану і вже сьогодні позиції такі, що вже треба його припиняти, що ми будемо проводити воєнний стан так, щоб не зачепити нікого у правах, у свободах, в інших речах. Давайте говорити відверто, що воєнний стан – це засіб мобілізації всієї нації, і державних структур, і громадянського суспільства, і окремих громадян. І якщо ми не будемо дивитися на воєнний стан із такого розуміння, то ми знову ж таки не будемо мати ніякого ефекту. Я завжди виступав за введення воєнного стану, і на необхідний термін, і на всю територію України. Якби ми ввели воєнний стан на всю територію України, це помітили б не тільки всередині України всі, а це помітив би і весь світ. Тому що країна з 42-мільйонним населенням уводить воєнний стан не просто так, це мобілізаційний захід, ніякі АТО, ніякі інші форми не зможуть підняти рівень мобілізації суспільства так, як це є у воєнному стані. Тому там з вами треба звернути свою увагу на те, як видавити максимум із того воєнного обрізаного стану, який на сьогоднішній момент введений в Україні. Я зараз не знаю і думаю, що немає такого рішення Кабінету Міністрів, як Типовий план заходів щодо здійснення воєнного стану, він має бути затверджений на розвиток закону і рішення РНБО Кабінетом Міністрів Україні. От давайте подивимося, що є в тому типовому плані, які заходи передбачаються, щоб мобілізація підвищилася. Багато хто вважає, що немає потреб у такому заході, начебто нічого не відбулося, але навіть такий побіжний аналіз безпекових проблем показує, що безпекова ситуація навколо України погіршується з кожним днем. Ми бачимо постійне збільшення на наших кордонах військової присутності Росії, чи це на Сході, чи це в Криму. Сьогодні Росія окуповує фактично Азовське море, тобто розширює театр війни для нас, нас приперли в Азовському морі до самого берега, ми не маємо права не реагувати на такі зміни у безпековому плані, ми ж розуміємо, що завтра може бути і широкомасштабний наступ і інші речі, тому я вважаю, що треба концентрувати і думати про воєнний стан.

Друге, нам треба цю війну вписати в геополітичні параметри, про що знову ж таки говорив пан Президент Ющенко і Кравчук. Але як вписати нашу війну? Я думаю, що нам треба самим усвідомити і  пояснити Заходу мотиви цієї війни Росії. Росія сьогодні здійснює політики глобального реваншизму, російська влада сьогодні не задоволена тим становищем, у яке вони загнали цю країну. І вони хочу сьогодні не піднятися до рівня демократичних країн, вони хочуть сьогодні спустити увесь світ із добробутом до свого варварського світу. Вони цього не можуть зробити без України, вони не можуть оголосити цю війну без України всьому світові. Тому реалізовують цю політику глобального реваншизму, а для цього їм потрібна Україна, як частина глобальної майбутньої імперії. І треба сказати, що у світі сьогодні розгортаються процеси, що сприяють реалізації політики у заданому напрямку. Чи не секрет, що після Другої Світової Війни він сьогодні деградує, залишилися фактично результати цієї ліберальної політики добробуту, стабільності. Але ж ми бачимо, як ці ліберальні ідеї сьогодні задкують перед наступом консервативних ідей, і вже коли Путін каже «я націоналіст», Трамп каже «я націоналіст», про що це говоріть? Про те, що наступає епоха націоналізму і дуже важливо, щоб це напрямок наступу націоналізму на ліберальний світ перетнувся у такій точці, що дасть новий імпульс розвитку світовому, а не світовій війні. А це означає, що усі сили реваншизму будуть по світові піднімати голову, і сьогодні Російська держава є державою, яка очолює реваншистські сили. Коли ми говоримо сьогодні із західними політиками, ми маємо казати, що проект цей, Північний Потік-2, це є не бізнесовий проект, це є проект реваншистських сил. Цей проект збирає усі реваншистські сили у Західній Європі з тим, щоб переробити цей світ за своїми лекалами. Росіяни розуміють, що вони самі не можуть сьогодні змінити світ самі по собі, вони будуть шукати таких, як і вони. І ми бачимо, як підіймаються такі реваншистські сили сьогодні у Європі, у тій самій Угорщині, і в Польщі, і в Німеччині, де тільки цих сил немає. Тому давайте насправді називати речі своїми іменами.

І кілька коротеньких ремарок. Я думаю, коли ми говоримо із Західним світом, ми повинні думати і про себе, от сьогодні багато уваги приділяли Будапештському меморандуму. Яким чином його використати, яких помилок ми тоді допустили, я не хочу зараз казати про ядерне роззброєння, воно було можливе тоді у іншому варіанті, чи не можливе, але я вам скажу, що якби Янукович не віддав збройний уран, який був у нас, я не думаю, що Росія б напала на східні регіони України. І ми якось про це забуваємо, тому що збройний уран – це можливість завжди змінити ситуацію. Ми сьогодні маємо уважніше дивитися на міжнародні договори щодо обмеження ракет середньої і малої дальності, я пам’ятаю те ядерне роззброєння, як наші тоді підприємства розглядали питання про створення військ стримування, не на базі ядерного озброєння, а на базі іншого озброєння, але з використанням ракет. Ми таку можливість профукали, сьогодні нам треба думати, що нам необхідні ракети, які дозволять нам стримувати Росію, і цього не треба боятися.

І останнє – це питання самої дискусії всередині України. Самої дискусії правлячої влади і опозиції. Треба розрізняти все-таки і опозицію. Опозиція – це частина політики, яка із правлячим сегментом мають одні й ті самі види на якусь ідею, на якусь мету, а розрізняються тільки шляхами досягання цієї мети. У війні так само, можуть бути різні шляхи, хтось скаже про ВПК, хтось скаже здаватися ворогу, інший третє скаже, але коли опозиція не сприймає самого факту існування Української держави, коли опозиція не визнає, що є війна, що агресором у цій війні є Росія, то, вибачте, це не опозиція, це є вороги. І варто відверто сказати, що ситуація в безпековому плані загострюється не тільки через те, що Росія концентрує свої війська та окуповує Азовське море, позбавляє нас оперативного простору, а те, що зараз піднімає голову П’ята колона в Україні, хіба це не є елемент війни? Ще Сунь Цзи у своєму трактаті «Мистецтво війни» писав, що війна – це мистецтво брехні. От ми чуємо сьогодні, що це мистецтво не тільки брехні з уст Путіна і пропаганди московських журналістів, а ми чуємо це і всередині самої України. Тому я хочу, щоб ви сконцентрувалися сьогодні на тому, що ми повинні зробити всередині України зараз і яким чином цю війну вмонтувати у світовий глобальний процес, якою мовою говорити із нашими партнерами і як розуміти усі ці процеси. Сьогодні світові тенденції показують, що ми не повинні нехтувати тими речами, що ми спостерігаємо навколо нас. Дякую!»

______________________________________________

Проект «Відкритий Суд» функціонує на основі громадської організації "Відкрита Україна" та за генеральної підтримки юридичної компанії Lions Litigate. Проект об`єднує юристів та експертів з судової реформи, які здійснюють відео фіксацію судових засідань у цивільних, кримінальних, адміністративних, господарських справах, оприлюднюють відео судових засідань на каналі YouTube "Відкритий Суд" і веб - сайті Проекту, надають фахову юридичну допомогу. На реалізацію мети Проекту засновано Комітет Етики Правосуддя. Запрошуємо ознайомитися з метою Проекту "Відкритий Суд" за посиланням. Всі права належать ГО “Відкрита Україна”. Відео та інші матеріали не можуть бути використані без згоди ГО “Відкрита Україна”.

_____________________________________________________________________

NGO Open Ukraine has been set up in 2015 with the objective of ensuring openness, publicity, accountability of government authorities. Particularly, NGO focuses its activities on promotion of accountability and transparency of the judiciary, strengthening the rule of law, involvement of the community and legal professionals in the process of reforming the judiciary in Ukraine.

Starting from 2015 NGO has launched unique and unprecedented for the world countries initiative called Open Court Project (OCP), whose hallmark is video recording of court trials, uploading videos to webpage open-court.org and YouTube to be watched by millions of people.

Project focuses on promotion of high standards of justice and fostering respect for the judiciary using instruments of transparency and implementing the concept of crucial role of outstanding business reputation of a judge, prosecutor, and advocate.

The short - term goal of OCP is creation of an effective system of safeguards against corruption and injustice in courts, which strengthens legislative guaranties on fair and impartial trial. Online video archive of court trials and video dossier of legal professional’s activities (judge, prosecutor, advocate) shall be at the core of this system.

The long - term goal of OCP is establishment of credible judiciary system in Ukraine.

In achieving this ultimate goal, OCP focuses on the following objectives:

  • OBJECTIVE 1. Accountability and transparency of the judiciary to citizens are increased.

  • OBJECTIVE 2. Corruption risks in courts are minimised.

  • OBJECTIVE 3. High standards of justice are well-established and observed by judges, prosecutors, advocates and parties to a case.

  • OBJECTIVE 4. Maintaining the integrity and outstanding business reputation has become the primordial and essential issue for legal professionals and community.

  • OBJECTIVE 5. Leadership capacity of members of legal profession is strengthened.

  • OBJECTIVE 6. The application of the principle of supremacy of the law by courts has become systematic and systemic.

  • OBJECTIVE 7. The use of precedent and legal doctrine in judgements are enhanced.

  • OBJECTIVE 8. The independence of the judiciary is strengthened and supported by society.

" data-url="http://en.open-court.org/video/521/17480/">
Comments (0)
Увійдіть, щоб залишити коментар. Login