Суддя Апеляційного суду міста Києва МАЗУРИК О.Ф. забороняє відеофіксацію суддів
Суддя Апеляційного суду міста Києва МАЗУРИК О.Ф. забороняє відеофіксацію суддів
«З Днем Конституції!» або «Про спокій тільки мріємо» або «В сім’ї не без винятків» або «Ознаки Ким Чен Ина у судовій системі України»
Про те як проводяться судові засідання у Апеляційному суді міста Києва під головуванням судді МАЗУРИК О.Ф. ми вже згадували.
Але ж Ви тільки уявіть собі вершину, до якої дійшла у своїй роботі суддя Апеляційного суду міста Києва МАЗУРИК О.Ф.
Можливо, перебуваючи у ейфорії (а звідки ж та ейфорія) чи то намагаючись продемонструвати свої виняткові здібності перед суддями-колегами (але чи не можна це зробити у вигляді простого виконання закону), суддя МАЗУРИК О.Ф. припустилася, на наш погляд, поведінки, яка не відповідає вимогам закону.
Складається враження, що ситуація у даній судовій справі розгорталася відповідно до інструкції:
«Як дискредитувати судову владу в очах громадськості та фахівців».
ВІДЕО: http://open-court.org/video/blacklist/17006/
Покроково від судді МАЗУРИК О.Ф.:
- Заборонити відеофіксацію суддів зі словами: можете знімати суддів під час проголошення рішення; не можете знімати суддів під час судового процесу (немотивовано, всупереч закону; судді здійснюють судову владу публічно та в ході відкритого судового розгляду, а не перебувають у приватно-правових відносинах; саме судді і відправляють правосуддя, а отже апріорі і не можливо здійснювати відеофіксацію судового процесу без суддів).
- Майже з посмішкою та активною жестикуляцією, визначити місце для відеофіксації судового процесу, розміщуючи молодого юриста спиною до себе, та перед обличчам сторін, змушуючи знімати не судовий процес а стіл та стіни (дійсно, головуючий може визначити місце для відеофіксації, але якщо цим самим обмежується право на відеофіксацію судового процесу - суддя порушує дане право, а не діє як розсудливий головуючий; більше того, норма про визначення місця для відеофіксації призначена для надання можливостей вирішити ситуації, коли, умовно, в залі присутні 10 стаціонарних відеокамер і це може створювати об’єктивні незручності, але ж якщо суддя застосовує норми права без мотивування і лише щоб принизити людину/порушити її права, - це вже не правосуддя, а це вже зловживання процесуальними повноваженнями, за які має наставати відповідальність).
- З огляду на специфіку приміщення, розпорядитися щодо здійснення відеофіксації таким чином, щоб максимально унеможливити відеозйоку судового процесу (розміри приміщення не дозволяють охоплювати судовий процес в цілому, тому на відео ми можемо побачити частини тіла учасників судових справ, і, відповідно, не можемо в принципі охопити на відео судовий процес).
- Своїм попереднім «начальницьким» тоном та інструктажем, та, на наш погляд, принизливим ставленням до молодого юриста, який проводить відеофіксацію, - спровокувати сторін на агресію (як несприйняття) і натякнути сторонам щодо небажаності присутності вільного слухача у залі.
- Спровокувати "цирк" у залі судовго засідання: допустити ситуацію, коли учасники судового процесу стоять під стінами для того, щоб не потрапити у об'єктив камери (!). І в такому режимі продовжити розгляд справи (!): без сторін за столами, визначеними для позивача та відповідача, їх представників.
- Запитати у присутніх з відповідним натяком: «А ви бажаєте, щоб Вас знімали на камеру?» (це нелюдяно та непрофесійно, це є викривленням положень процесуального законодавства, і це є перевищенням повноважень). Справа в тому, що у фаховому середовищі (включно за наслідками форумів, нарад, засідань Верховного Суду) вже неодноразово підкреслювалося, що: 1) в ході судового розгляду здійснюється відеофіксація саме судового процесу, а не конкретної особи; 2) судовий процес - публічний процес, на який не поширюються звичні обмеження щодо приватності; 3) в ході судового процесу не отримується дозвіл на відеофіксацію на портативні пристрої, бо про це прямо вказано в процесуальних кодексах; 4) якщо особа бажає обмежити гласність, - заявляє клопотання про закритий судовий розгляд і наводить відповідні мотиви та обгрунтування; 5) тільки у разі постановлення ухвали про закритий судовий розгляд, право на відеофіксацію судового процесу може бути обмежене; натомість у всіх відкритих судових засіданнях таке право є абсолютним.
- Вирішити питання агресивно налаштованої сторони у справі: «На якій правовій підставі дана особа знаходиться в залі судового засідання?», «Це працівник суду?» «Ні?» у «об’єктивний» спосіб: замість пояснення стороні того, що вільні слухачі не мають бути працівниками суду, щоб відвідувати судовий процес, і захистити гласність судового процесу, суддя приймає до уваги немотивавані заяви «Я забороняю записувати мене на відео», безумовно, знаючи, що будь - які заяви сторін у справі мають бути мотивованими та обгрунтованими.
- Звернутися з констатацією факту до молодого правника - вільного слухача та звинуватити : «Ви заважаєте правосуддю».
- Хибно донести вільному слухачеві: «Особа забороняє; Вона не бажає…».
- "Зайти у філософську роздуми", які не мають нічого спільного з ситуацією: «Якщо б була інша сторона, яку Ви представляєте, то ...» (яку сторону може представляти вільний слухач ??).
- Зазначити щодо права на відеофіксацію на кшталт … ваше право ніяке, адже Ви не представляєте жодну із сторін (процесуальний закон, натомість, передбачає, що вільний слухач наділений правом на відеофіксацію, яку суд забороняє).
- Надалі зачитати дослівно норми процесуального закону, які прямо передбачають таке право, однак вибірково зазначити про те, що суд може видалити з зали судового засідання особу, яка перешкоджає судовому засіданню.
- Звинуватити вільного слухача в тому, що дана особа не бажає проведення судового засідання, і тому трактує поведінку вільного слухача (якому не дають навіть дихати, а не те що говорити) як таку перешкоджає судовому засіданню і звертає увагу, що в такому випадку особа може бути видалена.
- Урочисто видалити вільного слухача з залу судового засідання (ви ж тільки подивіться: суддя не виносив ухвалу про закритий судовий розгляд; суддя не тільки порушує право на відеофіксацію судового процесу, але й інше гарантоване право вільного слухача: бути присутнім у залі судового засідання).
До суддів у даній справі: Вам не соромно перед молодими юристами ?
До суддів: Вам не соромно уособлювати своє ім'я з іншими представниками професії ?
До представників судової влади: навіщо ми відвідуємо форуми, круглі столи, наради, на яких усі представники судової влади в унісон заявляють про те, що відкритість судової влади - запорука відновлення довіри до суду ? Закликаємо відреагувати невідкладно.
До суспільства: можливо марно Проект «Відкритий Суд» захищав таких представників влади від самосуду та смітникової люстрації ? Навіщо ми послідовно захищаємо незалежність суду ? Для того, щоб такі судді слугували для нас орієнтиром ? Напевно, не такі судді. Напевно, є інші судді, яких ми добре знаємо та які дадуть цьому оцінку ?
Передусім, це відео ми оприлюднюємо для колег пані МАЗУРИК О. Ф.
Подивіться на те, як у один момент людина може втратити авторитет.
Поспілкуйтеся з пані МАЗУРИК О. Ф., бо ми не відступимо.
Найкращий спосіб реагування: знайти мужність і вибачитися.
Але ж Ви тільки уявіть собі вершину, до якої дійшла у своїй роботі суддя Апеляційного суду міста Києва МАЗУРИК О.Ф.
Можливо, перебуваючи у ейфорії (а звідки ж та ейфорія) чи то намагаючись продемонструвати свої виняткові здібності перед суддями-колегами (але чи не можна це зробити у вигляді простого виконання закону), суддя МАЗУРИК О.Ф. припустилася, на наш погляд, поведінки, яка не відповідає вимогам закону.
Складається враження, що ситуація у даній судовій справі розгорталася відповідно до інструкції:
«Як дискредитувати судову владу в очах громадськості та фахівців».
ВІДЕО: http://open-court.org/video/blacklist/17006/
Покроково від судді МАЗУРИК О.Ф.:
- Заборонити відеофіксацію суддів зі словами: можете знімати суддів під час проголошення рішення; не можете знімати суддів під час судового процесу (немотивовано, всупереч закону; судді здійснюють судову владу публічно та в ході відкритого судового розгляду, а не перебувають у приватно-правових відносинах; саме судді і відправляють правосуддя, а отже апріорі і не можливо здійснювати відеофіксацію судового процесу без суддів).
- Майже з посмішкою та активною жестикуляцією, визначити місце для відеофіксації судового процесу, розміщуючи молодого юриста спиною до себе, та перед обличчам сторін, змушуючи знімати не судовий процес а стіл та стіни (дійсно, головуючий може визначити місце для відеофіксації, але якщо цим самим обмежується право на відеофіксацію судового процесу - суддя порушує дане право, а не діє як розсудливий головуючий; більше того, норма про визначення місця для відеофіксації призначена для надання можливостей вирішити ситуації, коли, умовно, в залі присутні 10 стаціонарних відеокамер і це може створювати об’єктивні незручності, але ж якщо суддя застосовує норми права без мотивування і лише щоб принизити людину/порушити її права, - це вже не правосуддя, а це вже зловживання процесуальними повноваженнями, за які має наставати відповідальність).
- З огляду на специфіку приміщення, розпорядитися щодо здійснення відеофіксації таким чином, щоб максимально унеможливити відеозйоку судового процесу (розміри приміщення не дозволяють охоплювати судовий процес в цілому, тому на відео ми можемо побачити частини тіла учасників судових справ, і, відповідно, не можемо в принципі охопити на відео судовий процес).
- Своїм попереднім «начальницьким» тоном та інструктажем, та, на наш погляд, принизливим ставленням до молодого юриста, який проводить відеофіксацію, - спровокувати сторін на агресію (як несприйняття) і натякнути сторонам щодо небажаності присутності вільного слухача у залі.
- Спровокувати "цирк" у залі судовго засідання: допустити ситуацію, коли учасники судового процесу стоять під стінами для того, щоб не потрапити у об'єктив камери (!). І в такому режимі продовжити розгляд справи (!): без сторін за столами, визначеними для позивача та відповідача, їх представників.
- Запитати у присутніх з відповідним натяком: «А ви бажаєте, щоб Вас знімали на камеру?» (це нелюдяно та непрофесійно, це є викривленням положень процесуального законодавства, і це є перевищенням повноважень). Справа в тому, що у фаховому середовищі (включно за наслідками форумів, нарад, засідань Верховного Суду) вже неодноразово підкреслювалося, що: 1) в ході судового розгляду здійснюється відеофіксація саме судового процесу, а не конкретної особи; 2) судовий процес - публічний процес, на який не поширюються звичні обмеження щодо приватності; 3) в ході судового процесу не отримується дозвіл на відеофіксацію на портативні пристрої, бо про це прямо вказано в процесуальних кодексах; 4) якщо особа бажає обмежити гласність, - заявляє клопотання про закритий судовий розгляд і наводить відповідні мотиви та обгрунтування; 5) тільки у разі постановлення ухвали про закритий судовий розгляд, право на відеофіксацію судового процесу може бути обмежене; натомість у всіх відкритих судових засіданнях таке право є абсолютним.
- Вирішити питання агресивно налаштованої сторони у справі: «На якій правовій підставі дана особа знаходиться в залі судового засідання?», «Це працівник суду?» «Ні?» у «об’єктивний» спосіб: замість пояснення стороні того, що вільні слухачі не мають бути працівниками суду, щоб відвідувати судовий процес, і захистити гласність судового процесу, суддя приймає до уваги немотивавані заяви «Я забороняю записувати мене на відео», безумовно, знаючи, що будь - які заяви сторін у справі мають бути мотивованими та обгрунтованими.
- Звернутися з констатацією факту до молодого правника - вільного слухача та звинуватити : «Ви заважаєте правосуддю».
- Хибно донести вільному слухачеві: «Особа забороняє; Вона не бажає…».
- "Зайти у філософську роздуми", які не мають нічого спільного з ситуацією: «Якщо б була інша сторона, яку Ви представляєте, то ...» (яку сторону може представляти вільний слухач ??).
- Зазначити щодо права на відеофіксацію на кшталт … ваше право ніяке, адже Ви не представляєте жодну із сторін (процесуальний закон, натомість, передбачає, що вільний слухач наділений правом на відеофіксацію, яку суд забороняє).
- Надалі зачитати дослівно норми процесуального закону, які прямо передбачають таке право, однак вибірково зазначити про те, що суд може видалити з зали судового засідання особу, яка перешкоджає судовому засіданню.
- Звинуватити вільного слухача в тому, що дана особа не бажає проведення судового засідання, і тому трактує поведінку вільного слухача (якому не дають навіть дихати, а не те що говорити) як таку перешкоджає судовому засіданню і звертає увагу, що в такому випадку особа може бути видалена.
- Урочисто видалити вільного слухача з залу судового засідання (ви ж тільки подивіться: суддя не виносив ухвалу про закритий судовий розгляд; суддя не тільки порушує право на відеофіксацію судового процесу, але й інше гарантоване право вільного слухача: бути присутнім у залі судового засідання).
До суддів у даній справі: Вам не соромно перед молодими юристами ?
До суддів: Вам не соромно уособлювати своє ім'я з іншими представниками професії ?
До представників судової влади: навіщо ми відвідуємо форуми, круглі столи, наради, на яких усі представники судової влади в унісон заявляють про те, що відкритість судової влади - запорука відновлення довіри до суду ? Закликаємо відреагувати невідкладно.
До суспільства: можливо марно Проект «Відкритий Суд» захищав таких представників влади від самосуду та смітникової люстрації ? Навіщо ми послідовно захищаємо незалежність суду ? Для того, щоб такі судді слугували для нас орієнтиром ? Напевно, не такі судді. Напевно, є інші судді, яких ми добре знаємо та які дадуть цьому оцінку ?
Передусім, це відео ми оприлюднюємо для колег пані МАЗУРИК О. Ф.
Подивіться на те, як у один момент людина може втратити авторитет.
Поспілкуйтеся з пані МАЗУРИК О. Ф., бо ми не відступимо.
Найкращий спосіб реагування: знайти мужність і вибачитися.